ТОНКОБРОВИЙ

ТОНКОБРО́ВИЙ, а, е. Який має тонкі брови, з тонкими бровами. — Все тут маєш перед собою, все для тебе виставлено: вина панські, картинки сороміцькі, жінки тонкоброві… Бери, Маковею, втішайся! (Гончар, III, 1959, 301); Синьоока моя, тонкоброва, В шинельчині на правім плечі. Виглядаєш, чекаєш, я знаю По очах, по ночах, по війні, Хоч би звістку з дніпрового краю Од моєї простої рідні (Мал., Звенигора, 1959, 156).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 190.