ТОЛСТОВЕЦЬ

ТОЛСТО́ВЕЦЬ, вця, ч. Послідовник релігійно-етичного вчення Л. М. Толстого. Суперечності в творах, поглядах, вченнях, у школі Толстого — дійсно кричущі.. З одного боку, надзвичайно сильний, безпосередній і щирий протест проти громадської брехні і фальші, — з другого боку, «толстовець», тобто потасканий, істеричний хлюпик, що називається російським інтелігентом, який, прилюдно б’ючи себе в груди, каже: «я поганий, я гидкий, але я займаюсь моральним самовдосконаленням; я не їм більше м’яса і живлюся тепер рисовими котлетками» (Ленін, 17, 1971, 197); * У порівн. Кому, наприклад, має імпонувати те, що і перші християни були загорілими фанатиками? Хіба тому, хто, як толстовці, марить про відродження примітивно-християнських ідеалів і практики (Л. Укр., VIII, 1965, 236).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 181.