ТИХОМИРИТИ
Значення тихомирити це
ТИХОМИ́РИТИ, рю, риш, недок., перех., розм. Заспокоювати, угамовувати кого-, що-небудь. Андрієві страх прикро було слухати сю сварку. Він почав тихомирити діда (Фр., І, 1955, 290); Чіпці хоч і гірка була материна догана, та недавня радість тихомирила його серце (Мирний, II, 1954, 2 41); Підоймили [підняли] діти Івасика, пообтирали кров, повитягали хрущі з кучерів, стали його тихомирити (Ков., Світ.., 1960, 156).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 132.
Тихомирити, рю, риш, гл. Успокаивать, усмирять. Вх. Зн. 70.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 4. — С. 264.
тихомирити Переклад слова
| Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
| techamerica | тихомирити |
тихомирити Транслітерація слова
| Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
| tykhomyryty | tykhomyryty | tykhomyryty |
тихомирити Рід - дієслово, недоконаний вид
тихомирити Словоформи слова
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | тихомирю | тихомиримо |
| 2 особа | тихомириш | тихомирите |
| 3 особа | тихомирить | тихомирять |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | тихомиритиму | тихомиритимемо |
| 2 особа | тихомиритимеш | тихомиритимете |
| 3 особа | тихомиритиме | тихомиритимуть |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| Чоловічий рід | тихомирив | тихомирили |
| Жіночий рід | тихомирила | |
| Середній рід | тихомирило | |
| НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | тихомирмо | |
| 2 особа | тихомир | тихомирте |
| ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
| Теперішній час | тихомирячи | |
| Минулий час | тихомиривши |
тихомирити Кількість літер у слові
| Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
| 10 | 5 | 5 |