ТИТУЛУВАТИСЯ
Значення титулуватися це
ТИТУЛУВА́ТИСЯ, у́юся, у́єшся, недок.
1. Називатися, іменуватися згідно з титулом, званням, чином і т. ін. — Є тут один старий скупиндряга, головний віритель князя. Бароном титулується (Фр., III, 1950, 156); Пізніше Вітовт почав титулуватися великим князем (Іст. УРСР, І, 1953, 110).
2. Пас. до титулува́ти.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 129.
титулуватися Переклад слова
| Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
| to titulate | титуловаться |
титулуватися Транслітерація слова
| Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
| tytuluvatysia | tytuluvatysia | tytuluvatysya |
титулуватися Рід - дієслово, недоконаний вид
титулуватися Словоформи слова
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | титулуюся | титулуємося |
| 2 особа | титулуєшся | титулуєтеся |
| 3 особа | титулується | титулуються |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | титулуватимуся | титулуватимемося |
| 2 особа | титулуватимешся | титулуватиметеся |
| 3 особа | титулуватиметься | титулуватимуться |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| Чоловічий рід | титулувався | титулувалися |
| Жіночий рід | титулувалася | |
| Середній рід | титулувалося | |
| НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | титулуймося | |
| 2 особа | титулуйся | титулуйтеся |
| ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
| Теперішній час | титулуючись | |
| Минулий час | титулувавшись |
титулуватися Кількість літер у слові
| Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
| 12 | 6 | 6 |