ТИТУЛУВАННЯ

Значення титулування це

ТИТУЛУВА́ННЯ, я, с.

1. Дія за знач. титулува́ти. — Я вас розумію, товаришу… — Гречкун запнувся на слові, не знаючи, як назвати свого співбесідника, бо повне титулування здалося йому якимось неприродним і помпезним (Ю. Бедзик, Полки.., 1959, 109).

2. Слово, словесна формула, якими йменується особа згідно з її почесним званням, службовим становищем і т. ін. — Не вірю, панночко,.. що першу людину на землі бог створив з глини, а жінку — з чоловічого ребра і прочая, і прочая, як любить кінчати своє титулування російський цар (Кол., Терен.., 1959, 234).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 129.

Титулування, ня, с. Величаніе по титулу, титулованіе. Шейк.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 4. — С. 263.

титулування Переклад слова

Переклад на англійську
Translate
Переклад на російську
Перевод
titlesтитулование

титулування Транслітерація слова

Паспортна транслітераціяГеографічна транслітераціяАмериканська транслітерація
tytuluvanniatytuluvanniatytuluvannya

титулування Рід - іменник, середній рід, неістота

титулування Словоформи слова

Називнийтитулуваннятитулування
Родовийтитулуваннятитулувань
Давальнийтитулуваннютитулуванням
Знахіднийтитулуваннятитулування
Оруднийтитулуваннямтитулуваннями
Місцевийна/у титулуванніна/у титулуваннях
Кличнийтитулуваннятитулування

титулування Кількість літер у слові

Кількість літерКількість голоснихКількість приголосних
1156

титулування в англійській розкладці - nbnekedfyyz

Цитати української літератури з використанням слова титулування

"Аззем-паша прокинувся від задуми, глянув на Ібрагіма насмішливо і відповів, забуваючи про титулування:"Іваничук Роман Іванович - Мальви (Яничари)