ТИПИК
Значення типик це
ТИ́ПИК, а, ч., зневажл. Людина з дивними або негативними рисами; тип (у 6 знач.).
ТИПИ́К, а́, ч. Церковний устав. Що піп, то й типик (Сл. Гр.)
◊ Вказа́ти типики́ кому, заст. — провчити когось; Тя́мити всі типики́, заст. — знати весь порядок чого-небудь, бути добре ознайомленим з якоюсь справою.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 117.
Типик, ка, м. Типиконъ (церк. книга). Що піп, то й типик. Посл.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 4. — С. 261.
типик Переклад слова
| Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
| the Tipica | типик |
типик Транслітерація слова
| Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
| typyk | typyk | typyk |
типик Рід - іменник, чоловічий рід, неістота,іменник, чоловічий рід, істота
типик Словоформи слова
| Називний | типик | типики |
| Родовий | типика | типиків |
| Давальний | типикові, типику | типикам |
| Знахідний | типик | типики |
| Орудний | типиком | типиками |
| Місцевий | на/у типику | на/у типиках |
| Кличний | типику | типики |
типик Кількість літер у слові
| Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
| 5 | 2 | 3 |