ТЕРМІЧНИЙ

ТЕРМІ́ЧНИЙ, а, е, спец. Пов’язаний з теплотою, з використанням теплової енергії; тепловий. З допомогою термічної переробки кам’яного вугілля одержують кокс і кам’яновугільну смолу (Наука.., 3, 1958, 14); Основний спосіб сушіння кукурудзи — термічний (Колг. Укр., 11, 1961, 43); Властивості більшості сплавів можна значно поліпшити, застосовуючи нагрівання та охолодження, тобто термічну обробку (Токарна справа.., 1957, 38); // Признач. для теплової обробки металів. Шість вольтових дуг ясними, блакитно-фіолетовими сонцями одночасно спалахнули в термічному цеху (Собко, Біле полум’я, 1952, 311); Труби, оброблені в новій термічній печі, витримують високий тиск — до 200 атмосфер (Роб. газ., 18.IV 1962, 1).

∆ Термі́чна сті́йкість — здатність матеріалів витримувати різкі коливання температури, зберігаючи незмінними свою структуру та властивості. Підвищена термічна стійкість цих вогнетривів дає змогу з успіхом застосовувати їх у печах з інтенсифікованим тепловим режимом, наприклад, при кисневому дутті (Наука.., 11, 1956, 13).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 89.