ТЕРМІНУВАТИ
Значення термінувати це
ТЕРМІНУВА́ТИ1, у́ю, у́єш, недок. i док., перех., спец. Називати що-небудь якимсь терміном; давати певну наукову назву чому-небудь.
ТЕРМІНУВА́ТИ2, у́ю, у́єш, недок., діал., заст. Учитися певний час у ремісника. — Досі ми термінували, тепер мусимо майстрами зробитися (Фр., III, 1950, 397).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 88.
Термінувати, ну́ю, єш, гл. Проживать опредѣленное время (особенно въ обученіи мастерству). Я термінував п’ять літ, заким визволили в челядники. Шейк.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 4. — С. 257.
термінувати Переклад слова
| Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
| terminate | термінувати |
термінувати Транслітерація слова
| Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
| terminuvaty | terminuvaty | terminuvaty |
термінувати Рід - дієслово, недоконаний вид
термінувати Словоформи слова
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | терміную | термінуємо |
| 2 особа | термінуєш | термінуєте |
| 3 особа | термінує | термінують |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | термінуватиму | термінуватимемо |
| 2 особа | термінуватимеш | термінуватимете |
| 3 особа | термінуватиме | термінуватимуть |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| Чоловічий рід | термінував | термінували |
| Жіночий рід | термінувала | |
| Середній рід | термінувало | |
| НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | термінуймо | |
| 2 особа | термінуй | термінуйте |
| ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
| Теперішній час | термінуючи | |
| Минулий час | термінувавши |
термінувати Кількість літер у слові
| Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
| 11 | 5 | 6 |