ТЕРМІНОЛОГІЯ

ТЕРМІНОЛО́ГІЯ, ї, ж. Сукупність термінів якоїсь галузі науки, техніки, мистецтва або всіх термінів даної мови. Оперуючи науковою термінологією, він твердив, що лісосмуги нераціонально займають частину посівних площ (Жур., Звич. турботи, 1960, 11); У процесі вироблення суспільно-політичної термінології української літературної мови відбирались з мови ті слова, які найбільше відповідали вимогам терміна (Вісник АН, 1, 1957, 47); Народжувалась нова техніка, а з нею й нова термінологія (Рад. Укр., 25.VI 1959, 2).

За терміноло́гією чиєю, якою — як прийнято називати в когось, десь. За термінологією старих морських боїв, відбувалося таке: корвет нападного флоту втратив фок і грот, на палубі паніка, борт пробито ворожою бомбою, капітан кинувся вплав (Ю. Янов., II, 1958, 200).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 88.