ТЕМНИК

ТЕ́МНИК¹, а, ч., розм. Список або збірник тем для рефератів, досліджень і т. ін. Ще в 1958 році, коли на «Укркабелі» склали темник для раціоналізаторів і винахідників, включили до нього й таку тему: «Запропонуйте спосіб пофарбування лаків для одержання кольорових світлостійких лакованих дротів» (Рад. Укр., 20.VІІІ 1961, 3).

ТЕ́МНИК², а, ч., іст. Татарський військовий начальник, який командував десятитисячним військом. Кожне володіння повинно було давати Чингіс-ханові певну кількість воїнів. Тому володіння ці мали назви за чисельністю загонів, що вони виставляли: сотня, тисяча, тьма (десять тисяч), і васали поділялися на сотників, тисячників і темників (Іст. СРСР, І, 1956, 74).

ТЕМНИ́К, а́, ч., розм. Погріб, винний льох. Вона, тривожачись, тепер побоюється йти до зимарки, на другій половині якої в темнику стоїть дев’ятиденний навар із вовчого лика (Стельмах, І, 1962, 540).

ТЕ́МНИ́К, те́мника́, ч. Те саме, що зимівни́к 1.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 68.

Темник, ка, м. Погребъ? Темное помѣщеніе? Кучерявий мельник завів мене в темник. Чуб. IV. 498.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 4. — С. 253.