ТЕЛЕСКОПІЧНИЙ

ТЕЛЕСКОПІ́ЧНИЙ, а, е, спец.

1. Прикм. до телеско́п 1. Неподалік від Харкова, на степовій рівнині, стоїть невеличкий будиночок. Біля нього високо до неба здіймається телескопічна башта (Знання.., 4, 1966, 2); Телескопічна труба; // Який видно тільки через телескоп. Телескопічні планети; // Здійснюваний за допомогою телескопа. Галілей із своїми телескопами звертається до явищ неба. 7 січня 1610 року відбулися перші телескопічні спостереження в історії Землі (Рад. Укр., 15.II 1964, 6).

2. Який має здатність дуже збільшувати. Телескопічне скло; Телескопічні окуляри.

3. Який підіймається та опускається внаслідок повороту навколо своєї осі; обертально-висувний. Піч шириною 3,6 м проходили по підняттю пласта [вугілля] із застосуванням телескопічного конвейєра КС-18 (Нова техн. і технол.., 1961, 30); Телескопічний кран.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 63.