ТЕЛЕГРАФ

ТЕЛЕГРА́Ф, у, ч.

1. Вид зв’язку, що забезпечує швидке передавання та приймання повідомлень на відстані (по проводах, по радіо або оптичними засобами). Полив дощ як з відра.. Не видно було навіть понад шляхом стовпів телеграфу (Н.-Лев., II, 1956, 390); Підвода до Ворохти, яку я замовив по телеграфу, не прийшла, і я мусив ночувати в Ворохті (Коцюб., III, 1956, 365); По телеграфу прийнято з Москви Указ уряду про присвоєння Поліщукові звання Героя Радянського Союзу (Гончар, III, 1959, 35).

2. Апарат, що передає та приймає такі повідомлення. Гарячково стукав, поспішався телеграф (Еллан, І, 1958, 76); Ширить тривогу телеграф. У телеграфістів швидкі руки (Довж., І, 1958, 53).

3. Установа зв’язку, що приймає та передає такі повідомлення, а також будинок, у якому вона міститься. Вона швиденько написала кілька слів на клаптику паперу, хутенько вбралась і поїхала сама на телеграф (Л. Укр., III, 1952, 515); Вийшовши з університету і шукаючи посади, потрапив у телеграф, де й прослужив.. коло 2 років (Сам., II, 1958, 389); Перед дверима телеграфу, за низенькою огорожею, цвіте дбайливо викоханий квітник (Коз., Нові Потоки, 1948, 3); // Працівники такої установи. — Уряд не зможе їм [козакам] вчасно подати допомогу. Та ще саме тепер, коли.. страйкує телеграф — не передає накази (Головко, II, 1957, 312).

∆ Бездро́товий телегра́ф — те саме, що радіотелегра́ф; Маши́нний телегра́ф — пристрій, за допомогою якого здійснюється зв’язок командних пунктів корабля з машинним відділенням. Командир корабля береться за.. ручку машинного телеграфу і ставить стрілку на «повний вперед» (Ткач, Крута хвиля, 1956, 299).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 60.

Телеграф, фу, м. Телеграфъ. Гн. І. 47.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 4. — С. 252.