ТВІР

ТВІР, тво́ру, ч.

1. Те, що зроблене, створене ким-небудь і реально існує в тій чи іншій формі; виріб, витвір. — Дам.. найкращий тобі подарунок: Дам дорогої роботи кратеру — уся вона з срібла Вилита, вінця ж у неї оздоблені золотом чистим. Твір то Гефеста (Гомер, Одіссея, перекл. Б. Тена, 1963, 88); У безмежному Всесвіті два космічних кораблі — твір розуму і рук радянського народу (Веч. Київ, 23.I 1969, 2); * Образно. Весно, ти мучиш мене! Міліонами ко́льорів, тонів, Ліній і творів кричиш: воля, і рух, і життя! (Фр., XIII, 1954, 304); // кого, чий і без додатка. Продукт творчої діяльності людини. [Річард:] Хто вам сказав, що я свій твір ховаю? Ось він, мій твір! Дивіться! (Раптово скидає покривало з великої статуї) (Л. Укр., III, 1952, 83); Мине кілька тижнів, і.. готовий килим ляже перед вами. Чудовий мистецький твір, над створенням якого працювали золоті руки народних умільців (Нар. тв. та етн., 3, 1961, 98); // кого, чий і без додатка. Наслідок літературної, наукової, музичної творчості людини. Коцюбинський дуже талановитий чоловік і дуже живі питання захоплює своїми творами (Мирний, V, 1955, 402); На його [І. Франка] творах, в його ідеях виховалось уже ціле покоління (Коцюб., ІІІ, 1956, 35); Перечитуючи прекрасні твори Пушкіна і Шевченка, ми не можемо не сказати, що вони обидва своїми серпами — кожен на свому полі — жали на один сніп. Сніп народної волі, народного щастя (Рильський, X, 1962, 22); — Це полонез Огінського.. Правда, чудовий твір? (Кочура, Зол. грамота, 1960, 47).

Збі́рка тво́рів див. збі́рка; Збі́рник тво́рів див. збі́рник.

2. Самостійна шкільна або домашня робота у вигляді письмового викладу учнями своїх думок на задану тему. — Що ж ти здавала? — Твір, — засміялася Тоня і додала багатозначно: — На вільну тему! (Гончар, Тронка, 1963, 68); Вдалою формою закріплення засвоєної учнями теми.. є підготовка і написання самостійних домашніх творів (Нар. тв. та етн., 6, 1969, 81).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 51.

Твір, твору, м.

1) Твореніе, созданіе. Небеса Божу славу являють, його твори вся твердь возвіщає. К. Псал. 43.

2) Твореніе, произведеніе, сочиненіе (литературное, художественное). Збірник творів Ієремії Галки. Слухало все, що живо, їх нових поетичних творів. К. (Хата, XIV).

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 4. — С. 251.