ТАТАРЩИНА

ТАТА́РЩИНА, и, ж., іст.

1. Період поневолення Київської Русі татарами, а пізніше — період татарських нападів на Україну, Росію та ін. — А що коли ворог вдереться в край і знищить його..? Так уже не раз було і за часів татарщини, і пізніше (Гжицький, У світ.., 1960, 12).

2. розм. Територія, земля, де проживали татари. — У своїх, значить, набридло, до чужих повієтесь? В татарщину за довгим карбованцем? (Гончар, Таврія. 1952, 19).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 43.

Татарщина, ни, ж.

1) Татарщина, татарскіе обычаи, привычки.

2) Татарская земля.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 4. — С. 249.

тата́рщина — період поневолення Київської Русі татарами, а пізніше — період татарських нападів на Україну; також земля, де проживали татари.

Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006.— С. 591.