ТАРАНКУВАТИЙ
Значення таранкуватий це
ТАРАНКУВА́ТИЙ, а, е, розм., рідко.
1. Те саме, що віспува́тий; рябий. Таранкувате лице мов ще дужче порябіло (Мирний, II, 1954, 142); Із заплющених очей [Силантія] по таранкуватому, віспою в дитинстві скаліченому обличчі потекли сльози (Ле, Хмельницький, І, 1957, 108); // З віспуватим обличчям. Він углядів між молодицями найпоганшу, огрядну, таранкувату (Н.-Лев., III, 1956, 362); У кузні Василь Кир, чорний таранкуватий чоловік років сорока, бив молотком розпечену залізяку (Тют., Вир, 1964, 36).
2. перен. Який мав нерівну поверхню, дірчастий. Цьвохнув [Хведько] батогом по таранкуватому навколо груші снігу (Стельмах, Правда.., 1961, 15).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 38.
Таранкуватий, а, е. Рябой, имѣющій слѣды оспы. Черк. у. Таранкувате лице мов ще дужче порябіло. Мир. ХРВ. 176.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 4. — С. 247.
таранкуватий Переклад слова
Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
tranqulity | таранкуватий |
таранкуватий Транслітерація слова
Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
tarankuvatyi | tarankuvatyi | tarankuvatyy |
таранкуватий Рід - прикметник
таранкуватий Словоформи слова
Називний | таранкуватий | таранкувата | таранкувате | таранкуваті |
Родовий | таранкуватого | таранкуватої | таранкуватого | таранкуватих |
Давальний | таранкуватому | таранкуватій | таранкуватому | таранкуватим |
Знахідний | таранкуватий, таранкуватого | таранкувату | таранкувате | таранкуваті, таранкуватих |
Орудний | таранкуватим | таранкуватою | таранкуватим | таранкуватими |
Місцевий | на/у таранкуватому, таранкуватім | на/у таранкуватій | на/у таранкуватому, таранкуватім | на/у таранкуватих |
таранкуватий Кількість літер у слові
Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
12 | 5 | 7 |
таранкуватий в англійській розкладці - nfhfyredfnbq
Цитати української літератури з використанням слова таранкуватий
"Підійшов таранкуватий студбатівець Бондар з рукою на перев’язі."Гончар Олесь Терентійович - Людина і зброя
"Сидів і грав якийсь сліпець, таранкуватий і не старий"Нечуй-Левицький Іван Семенович - Роковий український ярмарок
"У кузні Василь Кир, чорний таранкуватий чоловік років сорока, бив молотком розпечену залізяку так, що від неї розпирскувалися іскри, як золотий дощ"Тютюнник Григорій Михайлович - Вир
"Перед нами, мов з-під землі, виріс пан — горбатий, кривоногий, таранкуватий, ще й з бородою, як у жида."Мирний Панас - Повія