ТАМБУР

ТА́МБУР, а, ч.

1. Прибудова біля входу в приміщення; сіни. При вході до будинку або в самій роздягальні повинен бути тамбур, завдяки якому, коли відчинять зовнішні двері, холодне повітря не проникає до вестибюля, де роздягаються діти, а спочатку змішується з нагрітим повітрям тамбура (Шк. гігієна, 1954, 180); Зібравшись біля бокового тамбура, де зберігалися всякі доярські причандали, доярки перешіптувались (Добр., Тече річка.., 1961, 29).

2. Закритий майданчик пасажирського залізничного вагона. Він стояв у тамбурі,.. нетерпляче чекаючи хвилини, коли поїзд зупиниться (Рибак, Час.., 1960, 771); Микола Щорс стояв на східцях вагона, поки поїзд не рушив від станції, а тоді ступив у тамбур вагона (Скл., Легенд. начдив, 1957, 16).

3. архт. Те саме, що бараба́н 3.

ТА́МБУР², а, ч. Вид вишивання або плетіння, коли кожна наступна петля нитки протягається гачком або голкою через попередню.

ТАМБУ́Р, а, ч., муз., заст. Барабан (у 1 знач.).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 30.

Тамбур, ру, м. Водяное растеніе = Куширь? Бодай тоті да й річечки тамбуром заросли. ЗЮЗО. II. 467.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 4. — С. 245.