ТАБУ
Значення табу це
ТАБУ́, невідм., с. У первісних та відсталих племен і народів релігійна заборона певних дій, слів тощо, порушення якої, за забобонними уявленнями людей, неминуче спричиняє тяжке покарання. Табу — своєрідна заборона вживати за певних умов ті або інші слова, зокрема власні імена. Явище «табу» поширене у багатьох відсталих племен і народів — полінезійців, австралійців, зулусів, ескімосів тощо (Сл. лінгв. терм., 1957, 192); // перен. Взагалі яка-небудь заборона. Негритянко! Задумлива ноче, Забудьмо сьогодні про всі табу, Серце моє виспівати хоче Твоїм рукам золоту хвальбу (Павл., Пальм. віть, 1962, 82).
◊ Наклада́ти (накла́сти) табу́ на що, книжн., ірон. — забороняти певні дії, слова тощо. Глядач просто не бачить науково-популярних фільмів. На ці короткометражні фільми кінопрокат наклав священне табу (Вітч., 2, 1967, 174).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 11.
табу Переклад слова
| Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
| taboo | табу |
табу Транслітерація слова
| Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
| tabu | tabu | tabu |
табу Рід - іменник, середній рід, неістота, невідмінюване
табу Словоформи слова
| Називний | табу | табу |
| Родовий | табу | табу |
| Давальний | табу | табу |
| Знахідний | табу | табу |
| Орудний | табу | табу |
| Місцевий | на/у табу | на/у табу |
| Кличний | табу | табу |
табу Кількість літер у слові
| Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
| 4 | 2 | 2 |
табу в англійській розкладці - nf,e
Цитати української літератури з використанням слова табу
"На цi думки накладено табу"Альтов Генрих - Ослик i 'аксiома'
"Я поринув у нестерпний біль розпаду народу, родини, людини, звичних правил, законів і табу."Білий Дмитро Дмитрович - Басаврюк ХХ