СІПОНУТИ
Значення сіпонути це
СІПОНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., однокр., перех. і неперех. Підсил. до сіпну́ти. Бубела сіпонув за віжки (Земляк, Лебедина зграя, 1971, 162); Коломієць нишком сіпонув його за фалду й посадовив на стілець (Смолич, Прекр. катастр., 1956, 367); // безос. Коли добре сіпонуло гарбу, Денис прокинувся (Тют., Вир, 1964, 247); Машину сіпонуло, мотор завищав (Смолич, День.., 1950, 149).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 229.
Сіпонути, ну, неш, гл. Съ силой дернуть.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 4. — С. 127.
сіпонути Переклад слова
Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
spooty | сіпонути |
сіпонути Транслітерація слова
Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
siponuty | siponuty | siponuty |
сіпонути Рід - дієслово, доконаний вид
сіпонути Словоформи слова
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | сіпону | сіпонемо |
2 особа | сіпонеш | сіпонете |
3 особа | сіпоне | сіпонуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | сіпонув | сіпонули |
Жіночий рід | сіпонула | |
Середній рід | сіпонуло | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | сіпонімо | |
2 особа | сіпони | сіпоніть |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | сіпонувши |
сіпонути Кількість літер у слові
Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
8 | 4 | 4 |