СЯЄВО

"В думках її мрiло, як пишне сяєво того ясного дня, гетьманство, слава, повага, блиск високого становища, котрий затiнить i князiв Любецьких, i князiв Соломирецьких, неприхильних до її милого."Нечуй-Левицький Іван Семенович - Гетьман Iван Виговський

"І лягав знов, а Василь виходив далеко-далеко у поле, так далеко, що тільки ледве видно було різнокольорові вогні станції та сіре сяєво над городом"Винниченко Володимир Кирилович - Раб краси

"Він не спав і горів різними вогнями, пускаючи од себе в темне небо широке срібне сяєво"Винниченко Володимир Кирилович - Дим

"Надворі сяєво місяця, блиск зір, а в лісі язики свічок і жаріюча полумінь смолоскипів."Кобилянська Ольга Юліанівна - Земля

"Кругом його аж сяло сяєво, аж кидало промінням на поцяцьковані перські килими, де тільки він повертався"Нечуй-Левицький Іван Семенович - Князь Єремія Вишневецький

"Вона була ряба, періста й знов ставала біла, неначе усі сім проміннів веселки зливались докупи, то знов мінялись, ніби грали в хрещика, як пишне північне сяєво над Сибіром."Нечуй-Левицький Іван Семенович - Без пуття

"Коли він метушливо, хрипкенько хекаючи, відімкнув дрібний висячий замок й підняв кришку, ми поторопіли: з сундучка вирвалося на сонце сяєво"Тютюнник Григір Михайлович - Вогник далеко в степу

"А сонце спускається все нижче та нижче, наближається до гори все більше та більше; його блискуче сяєво меркне, густа червона краска криє здоровенне коло"Мирний Панас - Серед степів

"Гаїнка переходила ясні смуги, поспішаючись, то вступаючи в сяєво, то пірнаючи знову в темряву, і темрява здавалася тоді ще гіршою, мов безнадійність після променя боязкої надії"Грінченко Борис Дмитрович - Під тихими вербами

"Майнувши в фіолетовій плямі коло нашого дуба, вони ще довгенько чорніли, неначе чорні силуети, кинуті в жовте сяєво, а далі ледве мріли й десь зникали в сірій безвісті"Нечуй-Левицький Іван Семенович - Ніч на Дніпрі