СЮРЧАННЯ
Значення сюрчання це
СЮРЧА́ННЯ, я, с. Дія за знач. сюрча́ти і звуки, утворювані цією дією. Він з насолодою підставляв гаряче лице вільному вітрові, вдихав пахощі трав і річок, слухав сюрчання цвіркунів, шарудіння ховрашків (Тулуб, В степу.., 1964, 253); Високе небо виблискувало, як полива на відрі, слало на землю тихі шуми: то шелест вітру, то сюрчання пташиних зграй, що збиралися відлітати (Тют., Вир, 1964, 374); Не довго думаючи, я прориваюсь до двору. За ворітьми чути скажене сюрчання обуреного вартового (Кол., На фронті.., 1959, 134); Як я любив зимової доби При каганці невпиннеє сюрчання Тих веретен і пісню чи ридання Тихесеньке жіночої журби (Стар., Вибр., 1959, 41).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 909.
Сюрчання, ня, с.
1) Жужжаніе, трескъ (насѣкомыхъ). Докучне сюрчання травяних коників. Мир. ХРВ. 4.
2) Жужжаніе (веретена).
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 4. — С. 239.
сюрчання Переклад слова
| Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
| suranna | сюрчання |
сюрчання Транслітерація слова
| Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
| siurchannia | siurchannia | syurchannya |
сюрчання Рід - іменник, середній рід, неістота
сюрчання Словоформи слова
| Називний | сюрчання | сюрчання |
| Родовий | сюрчання | сюрчань |
| Давальний | сюрчанню | сюрчанням |
| Знахідний | сюрчання | сюрчання |
| Орудний | сюрчанням | сюрчаннями |
| Місцевий | на/у сюрчанні | на/у сюрчаннях |
| Кличний | сюрчання | сюрчання |
сюрчання Кількість літер у слові
| Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
| 8 | 3 | 5 |
сюрчання в англійській розкладці - c.hxfyyz
Цитати української літератури з використанням слова сюрчання
"Високе небо виблискувало, як полива на відрі, слало на землю тихі шуми: то шелест вітру, то сюрчання пташиних зграй, що збиралися відлітати, то відлуння чийогось далекого оклику, то гелготання перелітних гусей."Тютюнник Григорій Михайлович - Вир
"А тодi, наче п'яний, з невгасаючим усмiхом пiшов по гаях i перелiсках, лугах i дiбровах, вслухаючись у сухе механiчне сюрчання коникiв, у дзвiнку синиччину пiсню, з гострим блаженством убираючи вологi й духмянi запахи трав"Заяц Владимир - Втеча
"І глибину тиші не зменшує ні сюрчання коника десь у траві, ні шелест тополиного вершечка… Як він любить цей зоряний степ уночі! Десь пісня тане далека, наче крізь сон"Гончар Олесь Терентійович - Тронка
"Найдивнішим було те, що блакитні жаби жваво перемовлялися, якщо можна було назвати мовою оті страхітливі звуки, що нагадували сюрчання міліцейських свистків і гупання барабанів."Воронина Леся - Таємне товариство боягузів, або засіб від переляку № 9
"За ними не чутно ні неугавного сюрчання коників, ні веселого щебетання пташок, ні голодного кіб’ячого гуку"Мирний Панас - Серед степів
"Під сюрчання сірих цвіркунів."Вінграновський Микола Степанович - «За селом, за посірілим тином…»
"Сюрчання вмент уривається."Винниченко Володимир Кирилович - Сонячна машина