СХОРОНА

СХОРО́НА, и, ж., рідко. Те саме, що схоро́нення. Хома тим часом ходив по возах, вергав важкі ящики, вичитував за лібералізм їздовим, які, мовляв, приймають на схорону різний мотлох (Гончар, III, 1959, 313); Здавши на схорону речі, помандрувала [дівчина] пішки (Гур., Друзі.., 1959, 243).

Ка́мера схоро́ни [рече́й], рідко — те саме, що Ка́мера [для] схо́ву [багажу́] (див. схов). — А чемодани ж як? — Для чемоданів камера схорони є! (Головко, І, 1957, 457); В камері схорони речей, куди Павло здавав свого чемодана, до нього припиталися двоє піхотинців (Кучер, Прощай.., 1957, 244).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 902.