СУЯТИТИ
Значення суятити це
СУЯТИ́ТИ, ячу́, яти́ш, недок., перех., діал. Турбувати, непокоїти; мучити.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 875.
Суятити, ячу, тиш, гл. — кого́. Безпокоить кого. Вх. Зн. 68.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 4. — С. 234.
суятити Переклад слова
| Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
| satiti | суятити |
суятити Транслітерація слова
| Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
| suiatyty | suiatyty | suyatyty |
суятити Рід - дієслово, недоконаний вид
суятити Словоформи слова
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | суячу | суятимо |
| 2 особа | суятиш | суятите |
| 3 особа | суятить | суятять |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | суятитиму | суятитимемо |
| 2 особа | суятитимеш | суятитимете |
| 3 особа | суятитиме | суятитимуть |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| Чоловічий рід | суятив | суятили |
| Жіночий рід | суятила | |
| Середній рід | суятило | |
| НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | суятімо | |
| 2 особа | суяти | суятіть |
| ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
| Теперішній час | суятячи | |
| Минулий час | суятивши |
суятити Кількість літер у слові
| Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
| 7 | 4 | 3 |