СУТЯЖНИЦТВО

СУТЯ́ЖНИЦТВО, а, с. Заняття позовами з корисливих міркувань, пристрасть до позовів. Сатиричні поеми Некрасова.. спрямовані вже не на окремі вади суспільства, як це було в ранніх творах, але на їх систему, на їх соціальне коріння. Сутяжництво, хабарництво, деспотизм, підлабузництво, неуцтво, неробство постають тепер вже як неминуче породження соціально-політичного устрою (Рад. літ-во, 12, 1971, 57).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 862.