СУСІДИТИ
Значення сусідити це
СУСІ́ДИТИ, джу, диш, недок.
1. Мешкати поруч, поблизу кого-небудь; бути сусідом, сусідкою, сусідами. — Ну, і сусіди дав нам пан-біг! — жалілась вона чоловікові.. Найгірше докучала їм Хима.. З другого боку, на найближчім горбі, сусідив Юра. Про нього люди казали, що він богує [чаклує] (Коцюб., II, 1955, 333); — Ви сусідили колись, і ваші батьки сусідили (Стельмах, Правда.., 1961, 263).
2. Бути, розташовуватися поруч, поблизу кого-, чого-небудь. Криничанам в Каховці вдалося осісти на березі Дніпра, біля самої води. З ними тут сусідила велика артіль заробітчан, що прибули десь аж з Орловщини (Гончар, І, 1959, 38).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 856.
сусідити Переклад слова
| Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
| coexist | соседствовать |
сусідити Транслітерація слова
| Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
| susidyty | susidyty | susidyty |
сусідити Рід - дієслово, недоконаний вид
сусідити Словоформи слова
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | сусіджу | сусідимо |
| 2 особа | сусідиш | сусідите |
| 3 особа | сусідить | сусідять |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | сусідитиму | сусідитимемо |
| 2 особа | сусідитимеш | сусідитимете |
| 3 особа | сусідитиме | сусідитимуть |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| Чоловічий рід | сусідив | сусідили |
| Жіночий рід | сусідила | |
| Середній рід | сусідило | |
| НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | сусідімо | |
| 2 особа | сусіди | сусідіть |
| ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
| Теперішній час | сусідячи | |
| Минулий час | сусідивши |
сусідити Кількість літер у слові
| Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
| 8 | 4 | 4 |