СУСАЛЬНИЙ

СУСА́ЛЬНИЙ, а, е, рідко. Те саме, що сухозлі́тний. В кутку під стелею тьмяно виблискувало сусальне золото на образах (Панч, В дорозі, 1959, 73); «Правда і кривда» — успіх Одеського театру. У цій постановці.. ідуть поруч гнів і гумор, гострі слова і любов до людини. Перемагає правда. І вона не потребує сусального фіналу у виставі (Мист., 4, 1965, 14).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 856.