СУРЕМИТИ
Значення суремити це
СУРЕ́МИТИ, млю, миш; мн. суре́млять; недок., перех. і неперех.. поет., рідко. Те саме, що сурмити1. * Образно. — Боженку, підводься, Боженку, твоя Україна палає. Земля придеснянська й славутська на сурмах суремить: — Устань! (Мал., Запов. джерело, 1959, 112).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 853.
суремити Переклад слова
| Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
| aremiti | суремити |
суремити Транслітерація слова
| Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
| suremyty | suremyty | suremyty |
суремити Рід - дієслово, недоконаний вид
суремити Словоформи слова
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | суремлю | суремимо |
| 2 особа | суремиш | суремите |
| 3 особа | суремить | суремлять |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | суремитиму | суремитимемо |
| 2 особа | суремитимеш | суремитимете |
| 3 особа | суремитиме | суремитимуть |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| Чоловічий рід | суремив | суремили |
| Жіночий рід | суремила | |
| Середній рід | суремило | |
| НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | суреммо | |
| 2 особа | сурем | суремте |
| ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
| Теперішній час | суремлячи | |
| Минулий час | суремивши |
суремити Кількість літер у слові
| Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
| 8 | 4 | 4 |