СУРГУЧНИЙ
Значення сургучний це
СУРГУ́ЧНИЙ, а, е.
1. Прикм. до сургу́ч. Сургучний запах; // Зробл. з сургучу. — Тут ще вам лист.., — мовив писар, тримаючи в руках пакет, запечатаний кількома сургучними печатками (Добр., Очак. розмир, 1965, 225); Повз неї пройшов у сільраду Юхим Барило, несучи два сувої з одежею, обв’язані мотузками і обкапані сургучними печатками (Кучер, Прощай.., 1957, 219).
2. Кольору червоного сургучу. Голова та верхня частина шиї у них [індиків].. вкриті сургучно-червоними бородавками (Наука.., 6, 1973, 66).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 853.
сургучний Переклад слова
| Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
| surgutne | сургучний |
сургучний Транслітерація слова
| Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
| surhuchnyi | surhuchnyi | surhuchnyy |
сургучний Рід - прикметник
сургучний Словоформи слова
| Називний | сургучний | сургучна | сургучне | сургучні |
| Родовий | сургучного | сургучної | сургучного | сургучних |
| Давальний | сургучному | сургучній | сургучному | сургучним |
| Знахідний | сургучний, сургучного | сургучну | сургучне | сургучні, сургучних |
| Орудний | сургучним | сургучною | сургучним | сургучними |
| Місцевий | на/у сургучному, сургучнім | на/у сургучній | на/у сургучному, сургучнім | на/у сургучних |
сургучний Кількість літер у слові
| Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
| 9 | 3 | 6 |