СУПУТНІЙ

СУПУ́ТНІЙ, я, е. Тісно пов’язаний з чим-небудь; який додається до чогось основного; супровідний. В господарствах, що спеціалізуються на вирощуванні товарного хліба, супутньою галуззю є молочне господарство (Хлібороб Укр., 11, 1963, 7); Садозахисні насадження створюють з довговічних і високорослих головних порід та швидкорослих, але менш довговічних супутніх.. порід (Сад. і ягідн., 1957, 172); Супутні товари.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 853.