СУПОНИТИ
Значення супонити це
СУПО́НИТИ, ню, ниш, недок., перех.
1. Стягати супонею хомут, запрягаючи коня. * Образно. [Тетяна:] Це так [у корсет] невісточка мене нарядила, щоб вивести до своїх знатних гостей!..Ой, рятуй, задавить супоня! Клич ту молодицю, що мене супонила… (К.-Карий, III, 1961, 76).
2. розм. Шмагати, бити (перев. ременем). Ну його шмагать малахаєм.. Супонив, супонив [шляхтич], поки він не зомлів (Стор., І, 1957, 132).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 849.
Супонити, ню, ниш, гл.
1) Стягивать хомуть.
2) Бить ремнемъ. Стор. І. 189.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 4. — С. 230.
супонити Переклад слова
| Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
| saponite | супонити |
супонити Транслітерація слова
| Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
| suponyty | suponyty | suponyty |
супонити Рід - дієслово, недоконаний вид
супонити Словоформи слова
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | супоню | супонимо |
| 2 особа | супониш | супоните |
| 3 особа | супонить | супонять |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | супонитиму | супонитимемо |
| 2 особа | супонитимеш | супонитимете |
| 3 особа | супонитиме | супонитимуть |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| Чоловічий рід | супонив | супонили |
| Жіночий рід | супонила | |
| Середній рід | супонило | |
| НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | супоньмо | |
| 2 особа | супонь | супоньте |
| ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
| Теперішній час | супонячи | |
| Минулий час | супонивши |
супонити Кількість літер у слові
| Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
| 8 | 4 | 4 |