СУПЛІКУВАТИ
Значення суплікувати це
СУПЛІКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., перех., заст. Просити кого-небудь про щось або скаржитися кому-небудь на щось (перев. письмово). — Тепер тебе я суплікую Мою уважить долю злую І постояти за Троян (Котл., І, 1952, 202).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 848.
Суплікувати, ку́ю, єш, гл. Просить. К. ЦН. 292. Тепер тебе я суплікую мою уважить долю злую. Котл. Ен. V. 12.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 4. — С. 230.
суплікувати Переклад слова
| Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
| suplment | суплікувати |
суплікувати Транслітерація слова
| Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
| suplikuvaty | suplikuvaty | suplikuvaty |
суплікувати Рід - дієслово, недоконаний вид
суплікувати Словоформи слова
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | суплікую | суплікуємо |
| 2 особа | суплікуєш | суплікуєте |
| 3 особа | суплікує | суплікують |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | суплікуватиму | суплікуватимемо |
| 2 особа | суплікуватимеш | суплікуватимете |
| 3 особа | суплікуватиме | суплікуватимуть |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| Чоловічий рід | суплікував | суплікували |
| Жіночий рід | суплікувала | |
| Середній рід | суплікувало | |
| НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | суплікуймо | |
| 2 особа | суплікуй | суплікуйте |
| ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
| Теперішній час | суплікуючи | |
| Минулий час | суплікувавши |
суплікувати Кількість літер у слові
| Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
| 11 | 5 | 6 |