СУБЧИК
Значення субчик це
СУ́БЧИК, а, ч., розм., рідко. Темна, підозріла особа; неприємний суб’єкт. — Що, субчику, впіймався? (Загреб., Спека, 1961, 92); — Знаємо, видали таких субчиків… Подумаєш, яке цабе?! (Кач., II, 1958, 31).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 818.
субчик Переклад слова
| Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
| STU | субчик |
субчик Транслітерація слова
| Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
| subchyk | subchyk | subchyk |
субчик Рід - іменник, чоловічий рід, істота
субчик Словоформи слова
| Називний | субчик | субчики |
| Родовий | субчика | субчиків |
| Давальний | субчикові, субчику | субчикам |
| Знахідний | субчика | субчиків |
| Орудний | субчиком | субчиками |
| Місцевий | на/у субчику, субчикові | на/у субчиках |
| Кличний | субчику | субчики |
субчик Кількість літер у слові
| Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
| 6 | 2 | 4 |