СТУК

Значення стук це

СТУК1, виг., часто уживається з повторенням: стук-стук, стук та стук.

1. Звуконаслідування, що означає короткий, уривчастий звук від удару по чому-небудь, падіння чогось і т. ін. — Стук-стук,стукає хтось у вікно (Галан, Гори.., 1956, 106).

2. Уживається як присудок за знач. сту́кнути. Коли щось у віконце стук-стук!.. (Вовчок, І, 1955, 123); Коли це вночі, спимо ми, щось у вікно — стук! (Коцюб., І, 1955, 303); Пахнуть клепки свіжим дубом, йдуть самі до рук. Бондар свисне, скине чубом і все стук та стук (Рудь, Дон. зорі, 1958, 62); Щодня в подвір’я наше заліта Упертий дятел. Сяде на колоді — І стук та й стук, що й переслухать годі (Рильський, І, 1956, 79); — Мовчу я, а в самого серце тільки стук-стук-стук, стук-стук-стук (Тют., Вир, 1964, 345).

СТУК2, у, ч.

1. Короткий, уривчастий сильний звук від удару по чомусь, падіння чого-небудь, коливань, розривів і т. ін. Немов дика орда наступала на город і гвалтувала тишу стуком копит об камінь, скрипом арб і риком худоби (Коцюб., II, 1955, 124); З дому чути тихий стук посуди (Рильський, І, 1956, 43); Чулися вже з города людські голоси, стуки та грюки, дзеньки та бреньки (Загреб., Диво, 1968, 159); // Короткі, уривчасті звуки, утворювані ким-, чим-небудь під час роботи. З великої кузні було чути сопіння ковальського міха і стук коваля (Кобр., Вибр., 1954, 121); // Удар (у двері, вікно і т. ін.), який сповіщає про що-небудь або є умовним сигналом. Не швидко почула Христя стук у вікно… — Він, він, Гриць! (Мирний, III, 1954, 251); Сьогодні Михайло Нагорний не зайшов до школи, тільки умовним стуком викликав учителя з тісної кімнатки (Стельмах, І, 1962, 456).

2. Шум, який створюється ритмічними скороченнями серця, пульсацією крові. Вже кілька місяців жив у ворожому тилу, по власній землі ходив, мов по чужій, прислухаючись навіть до стуку власного серця (Збан., Єдина, 1959, 9).

◊ У стук се́рце сту́кає (сту́кало) див. се́рце.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 801.

Стук II, ку, м. Стукъ. у стук стукати. Сильно стучать. У стук серце стукало. МВ. (О. 1862. І. 99).

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 4. — С. 221.

стук Переклад слова

Переклад на англійську
Translate
Переклад на російську
Перевод
knockстук

стук Транслітерація слова

Паспортна транслітераціяГеографічна транслітераціяАмериканська транслітерація
stukstukstuk

стук Рід - вигук,іменник, чоловічий рід, неістота

стук Кількість літер у слові

Кількість літерКількість голоснихКількість приголосних
413

стук в англійській розкладці - cner

Цитати української літератури з використанням слова стук

"На перший стук королева, не гаючись відчинила двері, і Генріх у темряві, щоб устигнути застукати зрадників, мерщій прошмигнув повз неї"Загребельний Павло Архипович - Євпраксія

"Стук, та грім, та курява понад лісом"Куліш Пантелеймон Олександрович - Січові гості

"Серце стук-стук-стук…"Карманський Петро Сильвестрович - «Навіщо сі думи…»

"Серця стривожений стук."Симоненко Василь Андрійович - «Сниться мені невідома Італія…»

"Несподіваний дужий стук у двері примусив його здригнутись"Довженко Олександр Петрович - Повість полум'яних літ

"Укрили її стук це-гелля, брязкіт сокир, шугання гемблів, — робота ключем б’є! День за днем минає, а на горі, наче з-під землі, виходить одна будівля за другою"Мирний Панас - Голодна воля

"Тут його призвичаєне вухо здалеку вловило стук сокири"Королів-Старий Василь Костянтинович - Хуха-моховинка

"Затихли; тільки чути було плямкання, стук ложок об миски, іноді голосне сякання та тяжке сопіння Савки, який з напруженою увагою й обережністю носив ложку від миски до рота, піддержуючи її шматком хліба."Винниченко Володимир Кирилович - Голос

"Далі нічого не можна було розібрати, бо в цей момент хтось проїхав біля двору, і стук коліс заглушив Митьчин голос."Хвильовий Микола - Злочин