СТУГА
Значення стуга це
СТУ́ГА1, и, ж., діал. Плетений з лози та обліплений глиною козуб, в якому зберігають зерно, муку. Розумна жона, як стуга пшона (Номис, 1864, № 1406); // Козуб, сплетений із лубу.
СТУ́ГА2, присл., діал. Тугіше. Та підтягай, малий джуро, та попруги стуга (Сл. Гр.).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 798.
Стуга, ги, ж.
1) Плетеная коробка изъ лозы, обмазанная глиной — для сохраненія зерна, муки. Розумна жона, як стуга пшона. Ном. № 1406.
2) Коробка изъ дуба. Виносе стужку з пирогами на місто. Лебед. у. Ум. Стужка, стужечка. Узяли стужку з калачами. К. ЧР. 282.
Стуга нар. Потуже. Да в’яжи, вража татарюго, да назад руки стуга. Грин. III. 590. Та підтягай, малий джуро, та попруги стуга. Мет. Ум. Стугенька.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 4. — С. 221.
стуга Переклад слова
| Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
| the Stug | стуга |
стуга Транслітерація слова
| Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
| stuha | stuha | stuha |
стуга Рід - іменник, жіночий рід, неістота,прислівник,іменник, чоловічий рід, неістота
стуга Словоформи слова
| Називний | стуга | стуги |
| Родовий | стуги | стуг |
| Давальний | стузі | стугам |
| Знахідний | стугу | стуги |
| Орудний | стугою | стугами |
| Місцевий | на/у стузі | на/у стугах |
| Кличний | стуго | стуги |
стуга Кількість літер у слові
| Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
| 5 | 2 | 3 |