СТРОЇТИСЯ

СТРО́ЇТИСЯ¹, стро́юся, стро́їшся, недок.

1. Ставати в ряд, шеренгу; шикуватися. — Виходь строїтись! — пролунала команда (Багмут, Служу Рад. Союзу, 1950, 4); Брат стьобнув коня і помчав по ескадрону, що ген на кряжі строївся в похід (Кир., Вибр., 1960, 100); // Готуватися до чого-небудь. У хатах пустіло, на дворі піднімався гук. Там уже строїлися одні в городки, другі в зайця, треті в свинки (Мирний, IV, 1955, 113).

2. розм., рідко. Те саме, що будува́тися. — Так бач, чого він багатіє та щороку строїться?! (Мирний, І, 1949, 330); По високому почорнілому даху, темних мурах, вкритих мохом і пліснею [плісенню].., видно було, що не один вік минув, як строїться будівля (Стор., І, 1957, 364); Петро задумався і пригадав, як йому довелося раз восени проїздити шляхом, де строїлася залізниця (Мирний, II, 1954, 358).

3. діал. Одягатися, наряджатися. — Як хочеться строїтися та танцювати, — то певний знак, що дівчинка буде. Лиш я, доню, знаєш, не хотіла би дівчинки на перше (Хотк., II, 1966, 48).

СТРО́ЇТИСЯ² див. стро́юватися.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 784 - 785.

Строїтися, ро́юся, їшся, гл.

1) Наряжаться.

2) Приготовляться. Тремтить косонька, ся боїть, свашка ся на ню строїть. Гол. IV. 432.

3) Строиться, становиться въ строй. Строїтись на баталію. Чуб.

4) Строиться. Строяться доми та все новії. Чуб. V. 179.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 4. — С. 218.