СТОВПНИК
Значення стовпник це
СТО́ВПНИК, а, ч. Релігійний фанатик, який молився, стоячи на невеликому стовпі (у 1 знач.), або жив у тісній вежовій келії. — Та хоч злізьте з стільця, а то ви тепер схожі на Симеона-стовпника або на віху над шляхом (Н.-Лев., III, 1956, 165); Воронець і Костогриз.. побачили Кота. Вони зупинилися і чули його побожні муркотання. — Слухай, — мовив Костогриз. — Ось тобі побожний муж! Якийсь святий стовпник (Фр., IV, 1950, 104).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 722.
Стовпник, ка, м. Столпникъ. Як би на Данила Стовпника (11 грудня) пряв, то би стовпом став. МУЕ. III. 52.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 4. — С. 208.
стовпник Переклад слова
| Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
| the Stylite | столпник |
стовпник Транслітерація слова
| Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
| stovpnyk | stovpnyk | stovpnyk |
стовпник Рід - іменник, чоловічий рід, істота
стовпник Словоформи слова
| Називний | стовпник | стовпники |
| Родовий | стовпника | стовпників |
| Давальний | стовпникові, стовпнику | стовпникам |
| Знахідний | стовпника | стовпників |
| Орудний | стовпником | стовпниками |
| Місцевий | на/у стовпнику, стовпникові | на/у стовпниках |
| Кличний | стовпнику | стовпники |
стовпник Кількість літер у слові
| Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
| 8 | 2 | 6 |