СТОВБУРЧИТИ
Значення стовбурчити це
СТОВБУ́РЧИТИ, чу, чиш, недок., перех. Підіймати вгору, ставити сторч (шерсть, пір’я і т. ін.); наїжачувати. Квочка.. сердито квоктала та стовбурчила пір’я (Коцюб., II, 1955, 14); // Робити кошлатим (у 1 знач.); // Супити. Стовбурчити брови.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 720.
стовбурчити Переклад слова
| Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
| stowmarket | стовбурчити |
стовбурчити Транслітерація слова
| Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
| stovburchyty | stovburchyty | stovburchyty |
стовбурчити Рід - дієслово, недоконаний вид
стовбурчити Словоформи слова
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | стовбурчу | стовбурчимо |
| 2 особа | стовбурчиш | стовбурчите |
| 3 особа | стовбурчить | стовбурчать |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | стовбурчитиму | стовбурчитимемо |
| 2 особа | стовбурчитимеш | стовбурчитимете |
| 3 особа | стовбурчитиме | стовбурчитимуть |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| Чоловічий рід | стовбурчив | стовбурчили |
| Жіночий рід | стовбурчила | |
| Середній рід | стовбурчило | |
| НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | стовбурчмо | |
| 2 особа | стовбурч | стовбурчте |
| ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
| Теперішній час | стовбурчачи | |
| Минулий час | стовбурчивши |
стовбурчити Кількість літер у слові
| Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
| 11 | 4 | 7 |