СТОВБЕНІТИ
Значення стовбеніти це
СТОВБЕНІ́ТИ, і́ю, і́єш, недок., розм.
1. Утрачати здатність рухатися, завмирати, ціпеніти від хвилювання, з переляку, розгубленості і т. ін. [Стеха (стовбеніє):] Ні, це не Андрій, це мана!. (Кроп., І, 1958, 486).
2. Те саме, що стовби́чити 1. Похмурі легені й чоловіки стовбеніли біля хат (Козл., Весн. шум, 1952, 45).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 718.
стовбеніти Переклад слова
| Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
| timid | робеть |
стовбеніти Транслітерація слова
| Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
| stovbenity | stovbenity | stovbenity |
стовбеніти Рід - дієслово, недоконаний вид
стовбеніти Словоформи слова
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | стовбенію | стовбеніємо |
| 2 особа | стовбенієш | стовбенієте |
| 3 особа | стовбеніє | стовбеніють |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | стовбенітиму | стовбенітимемо |
| 2 особа | стовбенітимеш | стовбенітимете |
| 3 особа | стовбенітиме | стовбенітимуть |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| Чоловічий рід | стовбенів | стовбеніли |
| Жіночий рід | стовбеніла | |
| Середній рід | стовбеніло | |
| НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | стовбеніймо | |
| 2 особа | стовбеній | стовбенійте |
| ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
| Теперішній час | стовбеніючи | |
| Минулий час | стовбенівши |
стовбеніти Кількість літер у слові
| Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
| 10 | 4 | 6 |