СТИЛЬНИЙ

СТИ́ЛЬНИЙ, а, е. Витриманий у певному стилі (див. стиль¹ 1). Частує Мартин батько. Без шапки. Вбрання — празникове, стильне (Вас., III, 1960, 103); Стомлений, зайшов він у кабінет ректора, де для нього був поставлений лабораторний столик.. Цей столик в шикарному кабінеті, обставленому стильними меблями ренесансу, виглядав як щось чужорідне і випадкове (Бурл., М. Гонта, 1959, 34); Уважно розглянула [Галина] стильну архітектуру вокзалу (Крот., Сини… 1948, 9).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 698.