СТЕСАНИЙ

СТЕ́САНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до стеса́ти. Хата була дуже просторна [простора], нова, світла. Щілини між закругленими, але стесаними плисковато червонуватими колодками були зашпаровані й замазані білою глиною (Н.-Лев., II, 1956, 408); // у знач. прикм. Десятки тисяч теслів, саперів, понтонерів, мостовиків не помічали ні скалок, ні подряпин, ні геть стесаної шкіри на своїх мозолястих руках і змуляних спинах (Довж., Зач. Десна, 1957, 305); На його лиці виділялися широкий, лопаткою, ніс і круте стесане підборіддя (М. Ю. Тарн., Незр. горизонт, 1962, 28).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 692.