СТАРОСТУВАТИ
Значення старостувати це
СТАРОСТУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. Бути старостою. Горе тому селу, де дурень старостує (Укр.. присл.., 1963, 112); Грицько Лисогорко ретельно виконував своє, перше в житті громадське доручення, справно старостував у новонародженому хоровому гуртку (Речм., Весн. Грози, 1961, 151); [Гаврило:] Скільки літ старостую, а ні разу без рушника не вертався (Кроп., III, 1959, 148).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 663.
Старостувати, ту́ю, єш, гл. Быть старостой. Пристало вам старостувати, як собаці в човні сидіти. Кост. (О. 1862. VI. 52).
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 4. — С. 199.
старостувати Переклад слова
| Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
| starostat | старостувати |
старостувати Транслітерація слова
| Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
| starostuvaty | starostuvaty | starostuvaty |
старостувати Рід - дієслово, недоконаний вид
старостувати Словоформи слова
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | старостую | старостуємо |
| 2 особа | старостуєш | старостуєте |
| 3 особа | старостує | старостують |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | старостуватиму | старостуватимемо |
| 2 особа | старостуватимеш | старостуватимете |
| 3 особа | старостуватиме | старостуватимуть |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| Чоловічий рід | старостував | старостували |
| Жіночий рід | старостувала | |
| Середній рід | старостувало | |
| НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | старостуймо | |
| 2 особа | старостуй | старостуйте |
| ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
| Теперішній час | старостуючи | |
| Минулий час | старостувавши |
старостувати Кількість літер у слові
| Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
| 12 | 5 | 7 |