СТАРОСТВО

СТАРО́СТВО, а, с., заст.

1. У феодальній Польщі, Литовському князівстві — назва королівського або великокнязівського маєтку, який передавався у довічне користування феодалові-старості. Вони вважали на короля Владислава тільки як на короля, потрібного для їх задля того, щоб він роздавав їм староства та затверджував за ними вольні землі своїми грамотами (Н.-Лев., VII, 1966, 95); Корчма належала вже староству Даніловича, і її орендував спритний шинкар аж десь із-під Жовкви (Ле, Хмельницький, І, 1957, 7); З 1342 року південно-західні землі Русі підпали під владу Литовського князівства, а Канівщина увійшла до складу Черкаського староства (Наука.., 1, 1965, 33).

2. Посада старости (у 1-3 знач.). — Час мені вступити в королівський двір, забрати од короля якусь значну посаду, сісти на якомусь старостві або стати воєводою, втиснутись між магнатів (Н.-Лев., VII, 1966, 30); Скоропадчики цілий день тримали на сході людей, але від староства відмовились і багаті, і бідні — мало було честі вибивати чужинцям зерно, худобу й гроші (Стельмах, Гуси-лебеді.., 1964, 121); Янек напівдрімав, напівмріяв про своє майбутнє. Ось їдуть вони до Варшави з вельможним паном Бжеським, де Бжеський має дістати чи то староство, чи то якусь значну посаду (Тулуб, Людолови, І, 1957, 3).

3. Збірн. до ста́роста 1-3. Староство затривожилось і казало ловити їх [таємничих людей] (Фр.,V, 1951, 414); Ще три дні йшла шалена підготовка староства до першого службового виходу. Всі були розцяцьковані до параду, і Тадик вперше зібрав свій уряд до управи (Тют., Вир, 1964, 419).

4. У Західній Україні (до 1939 року) — повітовий уряд. У старостві на посаді референта від справ політичних працював колишній товариш Ілаковича ще з гімназії (Вільде, III, 1968, 31); Отець Мелетій добився в старостві дозволу на відкриття в селі читальні товариства «Просвіта» (Козл., Ю. Крук, 1957, 444); Нам треба було залагодити ще деякі справи з документами у старостві — і можна було виїздити до Варшави (Досв., Вибр., 1959, 96); // Приміщення, де перебуває такий уряд. Головна дорога веде попри магістрат, староство, жандармерію (У. Кравч., Вибр., 1958, 310); Коло староства на нього чекав добрий Геник. Він страшенно схвилювався, побачивши Івана (Кол., Терен.., 1959, 379).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 663.

Староство, ва, с.

1) Область, управляемая старостой. ЗОЮР. І. 105.

2) Должность старосты.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 4. — С. 199.