СПІВЧУВАННЯ

СПІВЧУВА́ННЯ, я, с. Те саме, що співчуття́. Так от який він, Юрчик… Так от чого були варті усі його співчування й обіцянки (Хотк., II, 1966, 269); Часто він думав, що лікарі.. набули звичку співчувати хворим, і тому хто знає, щире це співчування чи добре засвоєна звичка? (Тют., Вир, 1964, 200); На тих, хто хлипав голосно, Іван Бриль грізно гримав — за малодушне співчування.. дезорганізаторові пролетарської єдності (Смолич, Мир.., 1958, 16).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 522.