СПІВЗВУЧНИЙ
Значення співзвучний це
СПІВЗВУ́ЧНИЙ, а, е.
1. муз. Який утворює співзвуччя. Співзвучні ноти.
2. Який має схоже, подібне звучання; який має злагоджене, гармонійне звучання. Співзвучні слова.
3. перен. Який відповідає чому-небудь, гармоніює з чимсь; внутрішньо схожий, подібний. У цій суперечці, звичайно, було багато наївного, але було в ній і щось приємне, співзвучне її почуттям (Баш, Надія, 1960, 34); Піддаючи різкій критиці естетику Лібельта, Шевченко висловлює свої погляди на мистецтво, співзвучні поглядам М. Чернишевського (Наука.., 3, 1961, 16).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 518.
співзвучний Переклад слова
| Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
| consonant | созвучен |
співзвучний Транслітерація слова
| Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
| spivzvuchnyi | spivzvuchnyi | spivzvuchnyy |
співзвучний Рід - прикметник
співзвучний Словоформи слова
| Називний | співзвучний | співзвучна | співзвучне | співзвучні |
| Родовий | співзвучного | співзвучної | співзвучного | співзвучних |
| Давальний | співзвучному | співзвучній | співзвучному | співзвучним |
| Знахідний | співзвучний, співзвучного | співзвучну | співзвучне | співзвучні, співзвучних |
| Орудний | співзвучним | співзвучною | співзвучним | співзвучними |
| Місцевий | на/у співзвучному, співзвучнім | на/у співзвучній | на/у співзвучному, співзвучнім | на/у співзвучних |
співзвучний Кількість літер у слові
| Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
| 11 | 3 | 8 |