СПУЧУВАТИ
Значення спучувати це
СПУ́ЧУВАТИ, ує, недок., СПУ́ЧИТИ, ить, док., перех.
1. Випинати горбом, горбами, робити випуклим. Вода спучила лід.
2. спец. Збільшувати об’єм.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 617.
спучувати Переклад слова
| Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
| speculate | спучувати |
спучувати Транслітерація слова
| Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
| spuchuvaty | spuchuvaty | spuchuvaty |
спучувати Рід - дієслово, недоконаний вид
спучувати Словоформи слова
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | спучую | спучуємо |
| 2 особа | спучуєш | спучуєте |
| 3 особа | спучує | спучують |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | спучуватиму | спучуватимемо |
| 2 особа | спучуватимеш | спучуватимете |
| 3 особа | спучуватиме | спучуватимуть |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| Чоловічий рід | спучував | спучували |
| Жіночий рід | спучувала | |
| Середній рід | спучувало | |
| НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | спучуймо | |
| 2 особа | спучуй | спучуйте |
| ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
| Теперішній час | спучуючи | |
| Минулий час | спучувавши |
спучувати Кількість літер у слові
| Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
| 9 | 4 | 5 |