СПУЧИТИ
Значення спучити це
СПУ́ЧИТИ див. спу́чувати.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 617.
спучити Переклад слова
| Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
| specity | спучити |
спучити Транслітерація слова
| Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
| spuchyty | spuchyty | spuchyty |
спучити Рід - дієслово, доконаний вид
спучити Словоформи слова
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | спучу | спучимо |
| 2 особа | спучиш | спучите |
| 3 особа | спучить | спучать |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| Чоловічий рід | спучив | спучили |
| Жіночий рід | спучила | |
| Середній рід | спучило | |
| НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | спучімо | |
| 2 особа | спучи | спучіть |
| ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
| Минулий час | спучивши |
спучити Кількість літер у слові
| Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
| 7 | 3 | 4 |