СПОСТИТИ
Значення спостити це
СПОСТИ́ТИ, спо́щу́, спо́сти́ш, док., розм. Дотриматися посту, не поїсти скоромного певний час. Цілий день не їли й не пили, наче зареклися спостити той день святий і світлий (Барв., Опов.., 1902, 96); — Ви знаєте, що хто сьогодні спостить цілий день, той ніколи не потопатиме в воді (Н.-Лев., II, 1956, 265).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 580.
Спостити, щу, стиш, гл. Пропостить. Пятницю спостила. Чуб. V. 524. Треба понеділкувати, спостити три понеділки. Мнж. 161.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 4. — С. 186.
спостити Переклад слова
| Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
| spostati | спостити |
спостити Транслітерація слова
| Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
| spostyty | spostyty | spostyty |
спостити Рід - дієслово, доконаний вид
спостити Словоформи слова
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | спощу | спостимо |
| 2 особа | спостиш | спостите |
| 3 особа | спостить | спостять |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| Чоловічий рід | спостив | спостили |
| Жіночий рід | спостила | |
| Середній рід | спостило | |
| НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | спостімо | |
| 2 особа | спости | спостіть |
| ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
| Минулий час | спостивши |
спостити Кількість літер у слові
| Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
| 8 | 3 | 5 |