СПОЛУЧУВАНИЙ
Значення сполучуваний це
СПОЛУ́ЧУВАНИЙ, а, е, грам. Який сполучається. Щодо характеру взаємозв’язку сполучуваних слів, словосполучень чи речень розрізняють сполучники сурядності, або сурядні, і сполучники підрядності, або підрядні (Курс сучасної укр. літ. мови, І, 1951, 335).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 570.
сполучуваний Переклад слова
| Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
| spracovani | сполучуваний |
сполучуваний Транслітерація слова
| Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
| spoluchuvanyi | spoluchuvanyi | spoluchuvanyy |
сполучуваний Рід - прикметник
сполучуваний Словоформи слова
| Називний | сполучуваний | сполучувана | сполучуване | сполучувані |
| Родовий | сполучуваного | сполучуваної | сполучуваного | сполучуваних |
| Давальний | сполучуваному | сполучуваній | сполучуваному | сполучуваним |
| Знахідний | сполучуваний, сполучуваного | сполучувану | сполучуване | сполучувані, сполучуваних |
| Орудний | сполучуваним | сполучуваною | сполучуваним | сполучуваними |
| Місцевий | на/у сполучуваному, сполучуванім | на/у сполучуваній | на/у сполучуваному, сполучуванім | на/у сполучуваних |
сполучуваний Кількість літер у слові
| Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
| 12 | 5 | 7 |