СПОЛУЧАННЯ
Значення сполучання це
СПОЛУЧА́ННЯ, я, с. Дія за знач. сполуча́ти.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 568.
сполучання Переклад слова
| Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
| the combination of | сочетание |
сполучання Транслітерація слова
| Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
| spoluchannia | spoluchannia | spoluchannya |
сполучання Рід - іменник, середній рід, неістота
сполучання Словоформи слова
| Називний | сполучання | сполучання |
| Родовий | сполучання | сполучань |
| Давальний | сполучанню | сполучанням |
| Знахідний | сполучання | сполучання |
| Орудний | сполучанням | сполучаннями |
| Місцевий | на/у сполучанні | на/у сполучаннях |
| Кличний | сполучання | сполучання |
сполучання Кількість літер у слові
| Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
| 10 | 4 | 6 |