СПОКУТА
Значення спокута це
СПОКУ́ТА, и, ж. Відбування покарання за вчинення злочину, провини і т. ін.; каяття. [Павло:] Нагрішив уволю, пора каятись. Тільки не знаю, чи стачить господь віку на спокуту? (Кроп., II, 1958, 357); Не підеш до церкви — буде тобі таке, що краще світла не бачити: і дров у спокуту привези повну хуру, і паркан полагодь, і іншу роботу зроби (Тулуб, Людолови, І, 1957, 77); — Постривай,— спинив Хмельницький сенатора,— чи ж не той самий король зволив у сеймі вирікти, що ми всі розбишаки та гультяї, і для нас немає іншого способу спокути, як смерть на палях? (Рибак, Переясл. Рада, 1953, 551); Тепер вона зрозуміла, вона готова щиро перепросити… але чи прийме її спокуту твердий Клименко? (Гур., Новели, 1951, 51).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 564.
Спокута, ти, ж. Покаяніе.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 4. — С. 183.
спокута Переклад слова
Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
redemption | искупление |
спокута Транслітерація слова
Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
spokuta | spokuta | spokuta |
спокута Рід - іменник, жіночий рід, неістота
спокута Словоформи слова
Називний | спокута | спокути |
Родовий | спокути | спокут |
Давальний | спокуті | спокутам |
Знахідний | спокуту | спокути |
Орудний | спокутою | спокутами |
Місцевий | на/у спокуті | на/у спокутах |
Кличний | спокуто | спокути |
спокута Кількість літер у слові
Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
7 | 3 | 4 |
спокута в англійській розкладці - cgjrenf
Цитати української літератури з використанням слова спокута
"Нащо вони тут? І нащо він тут? І чому? Щоб повторювати помилку сестри Тетянки? Може, й на світ появився він, як спокута за Тетянку? А може — помста? Відомстити, довести, хто ж такі Яковенки? Їхній предок був запорожець"Загребельний Павло Архипович - Добрий диявол