СПЛОДИТИ
Значення сплодити це
СПЛОДИ́ТИ, сплоджу́, спло́диш, док., перех., розм.
1. Те саме, що народи́ти.— Діток сплодив [панотець] двойко — карапуза-хлопчика та свекруху-дівчинку (П. Куліш, Вибр., 1969, 96); Отець Трішин.. сплодив за п’ять літ шестеро дітей (Март., Тв., 1954, 403).
2. перен. Дати початок чому-небудь, створити щось; бути причиною виникнення, появи чого-небудь; породити. [Гостомисл:] Вона боїться Тих мар пустих, що сплодила вночі Стривожена уява (Фр., IX, 1952, 294); Трудно думи всі Разом сплодити (Рудан., Тв., 1956, 70).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 542.
Сплодити, джу, диш, гл. Произвести на свѣтъ, родить. Та бодай тая річка риби не сплодила. Чуб. V. 331. Не той тато, що сплодив, а той, що вигодував, що до розуму довів. Ном. № 7237.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 4. — С. 180.
сплодити Переклад слова
Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
spadici | сплодити |
сплодити Транслітерація слова
Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
splodyty | splodyty | splodyty |
сплодити Рід - дієслово, доконаний вид
сплодити Словоформи слова
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | сплоджу | сплодимо |
2 особа | сплодиш | сплодите |
3 особа | сплодить | сплодять |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | сплодив | сплодили |
Жіночий рід | сплодила | |
Середній рід | сплодило | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | сплодімо | |
2 особа | сплоди | сплодіть |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | сплодивши |
сплодити Кількість літер у слові
Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
8 | 3 | 5 |
сплодити в англійській розкладці - cgkjlbnb
Цитати української літератури з використанням слова сплодити
"Вже встиг сплодити чотирьох синів з своїми жонами, жде, здається, п’ятого в Брусі"Загребельний Павло Архипович - Роксолана